Днями на сторінка соцмереж з’явився цікавий пост про те, як ми не завжди розуміємо значення релігійної символіки. Автор ділився своїм обуренням з приводу побаченого у одному із супермаркетів Львова: шопка (вертеп) із зображенням події народження Ісуса – вся закидана грішми.
“Люблю Різдво, але ця шопка вертепу забита грішми, в одному з львівських супермаркетів, відверто мене це збентежила і навіть засмутила. Чи потрібно так знецінювати образ Різдва Христового? Чи може краще не ставити шопок будь-де як “талісманчиків”? Така сама ситуація з звучанням колядок у туалеті, “бовтання” чоток і вервиць на лобовому склі, і ще диски з “полуничкою” на звороті іконка та напис “Спаси и сохрани”.”
Звісно, цей пост спровокував жваве обговорення. Деякі користувачі також висловлювали своє обурення, дехто ж абсолютно лояльно ставиться до таких речей, які широко практикуються в церквах. Однак більшість погодились із тим, що для пожертв в будь-якому разі слід би було поставити окрему скриньку, щоб грішми в прямому сенсі не засипали новонароджене Дитя та Марію.
ДивенСвіт звернувся до о. Ростислава Пендюка, голову Патріаршої комісії у справа молоді УГКЦ, із проханням висловити свою думку з цього приводу.
Питання релігійної символіки – це, насамперед, питання свідомості: навіщо ти вішаєш ікону вдома, чи на роботі, носиш хрестик або чіпляєш його у своєму авто. Навіщо? Як на мене, такі речі служать для того, щоб нагадувати нам, ким ми є і хто є поруч з нами, хто є найважливіший. Іконка в моєму авто для того, щоб, вирушаючи в дорогу, я глянув на неї – і помолився, і пам’ятав, що маю любити ближнього, який їде поруч. Іконка на моєму робочому місці завжди нагадує мені, що є Бог, який мене дуже любить, але й також чогось від мене очікує.
Вертеп як символ Різдва – це чудовий спосіб пригадати нам, що Різдво – це не подарунки, не дивний дідусь, який залазить через комени будинків, це народження Ісуса Христа. Бо, погодьтесь, дивно виглядало б, коли ми прийшли на святкування дня народження і навіть не глянули б на іменинника, правда ж?
На жаль, ми не завжди використовуємо релігійну символіку саме так, дуже часто, будьмо відверті, це для нас всього лиш обереги. І тому нерідко можна зустріти людей з іконками, червоними нитками та підковками: якщо Святий Миколай не допоможе, то може підковка допоможе? Саме тому бездумно, несвідомо обставлятись релігійною символікою не має сенсу. Всі ці речі – лише спосіб зустрітись із Богом, а не якісь магічні предмети.
Як на мене, вертеп у супермаркеті – це і справді гарний спосіб нагадати нам про сенс Різдва. Хоча тут важливо не забути про мотивацію: в жодному разі не варто робити з цього маркетинговий хід або ж використовувати вертеп як спосіб “задобрення”: щоб Бог побачив і вплинув на мій бізнес. Тут це точно не діє. А щодо грошей у шопці, то скажу так: мабуть, варто було би все-таки поставити для пожертв якусь скриньку і навіть чітко вказати, на що підуть ці пожертви. Бо більшість людей жертвують щиро і приносять, як колись царі, свої дари Богу. Тож варто подбати, щоб дари були на своєму місці, а Дитя Ісуса не лежало серед купюр.
Читайте також
ГРОШІ — ДАЛЕКО НЕ ЄДИНЕ, ЧИМ МОЖЕМО ДОПОМОГТИ
ЗВІДКИ ХРИСТИЯНИНУ БРАТИ ГРОШІ НА ЦЕРКВУ?
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ГРОШІ НОВОСПЕЧЕНІЙ СІМ’Ї? ПОРАДИ ФАХІВЦЯ
Підготувала: Тетяна Трачук
